Виконання судових рішень (виконавче виробництво)

Виконавче провадження - завершальна стадія судового процесу, в якій примусово здійснюються права, підтверджені рішенням суду. Виконавче провадження відкривається за заявою стягувача або прокурора. Отримати рішення суду ще не означає його завершення. Важливо, щоб рішення суду було виконано.

Юридична компаниия AGTL надає послуги з супроводу виконавчого провадження, як майновим, так і немайновим видами виконання.

Наші послуги:

• консультації, пов'язані з виконавчим провадженням;

• забезпечення відкриття виконавчого провадження;

• представлення інтересів клієнта у виконавчому провадженні;

• забезпечення закриття (зупинення) виконавчого провадження;

• забезпечення накладення або зняття арешту;

• оскарження дій (бездіяльності) органів виконавчої служби в адміністративному та судовому порядку;

• стягнення шкоди, заподіяної діями судових виконавців;

• супровід та організація процедури публічних торгів або їх заперечення.

Початок примусового виконання рішення.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

4) за повідомленням суду про внесення ним виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) в порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ пред'явлений до виконання Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів.

Якщо виконавчий документ виданий з кількох боржників, відносно кожного боржника подається окрема заява.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач докладає

квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - в розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
  
• обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
  
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
  
• стягнення аліментів;
  
• відшкодування майнової та / або моральної шкоди, заподіяної в результаті вчинення кримінального злочину.
  

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I і II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I і II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення в органи державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право вказати

відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також вказує суму, яка частково сплачена боржником по виконавчому документу, при наявності часткової оплати.

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна та відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи і майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням примусове виконання якого передбачає стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відмова у прийнятті виконавчого документа до виконання

Орган державної виконавчої служби, приватний виконавець відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, про що протягом трьох робочих днів повідомляє стягувача у разі, якщо

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання)

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржник визнаний банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку-боржника;

5) юридична особа - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем або не за підвідомчістю;

11) виконавчий документ відсутній у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів;

12) виконавче провадження по виконанню вимог, щодо яких подано заяву (повідомлення), вже знаходиться на виконанні в іншому органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця, органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

13) стягувач відкликав свою заяву про примусове виконання рішення у відкритті виконавчого провадження.

У разі відмови в прийнятті виконавчого документа до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання виконавець надсилає протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа стягувачу або у випадках, передбачених цим Законом, суду, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунку боржника у банках та інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на грошові кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача вказано конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних і реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно і накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати таке майно або реалізувати його і передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування процентів або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про порушення виконавчого виробництва розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця і посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця і посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, які можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені керівнику органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Вимоги до скарги

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача і боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, який його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності і посилання на порушену положення;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис заявника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Строк оскарження

Рішення і дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.