Ваша корзина
Ваш кошик порожній!
Ви можете зв'язатися з нами через форму або ЗВ'ЯЗАТИСЯ ПРОСТО - внизу сторінки, клікнувши на іконку зручного для Вас способу. ⇓
Фахівці Юридичної фірми AGTL готові розробити і запропонувати найбільш оптимальні варіанти передачі частки в ТОВ, як нотаріально заверяемые угоди, так і такі варіанти передачі частки які не будуть передбачати згідно із законом нотаріальної форми угоди, тобто не потребують особистої присутності сторін правочину, а також інших зацікавлених осіб (подружжя, особи, які мають переважне право купівлі дли тощо) у нотаріуса, і здійснити в повному обсязі супровід проведення і реєстрації таких змін.
Конфіденційність інформації та збереження ввірених документів;
страховка від помилок і гарантія дотримання умов угоди;
бездоганно підготовлений пакет документів в найкоротші терміни з мінімальними витратами.
Угоди з купівлі-продажу корпоративних прав (акцій, часток у статутному капіталі) стали досить поширеним способом набуття або позбавлення від бізнесу (його частини). Таким чином, покупець набуває певний контроль над підприємством і, відповідно, належними йому активами. Але для успішного проведення операції з відчуження корпоративних прав необхідно знати і враховувати особливості її здійснення і оформлення
Зміст корпоративних прав та відносин визначає ст. 167 Господарського кодексу України. Згідно їй, корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації. Вони включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі її ліквідації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені ним та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому володіння останніми не вважається підприємництвом. Разом з тим, законом можуть бути встановлені обмеження для певних осіб щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Зміст корпоративних прав становить комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру. Управлінськими повноваженнями є права:
•брати участь в управлінні справами товариства;
•на отримання учасником товариства інформації про діяльність товариства;
•виходу з товариства у встановленому порядку.
•брати участь у формуванні статутного капіталу товариства;
•розпоряджатися своїми корпоративними правами;
•на виділ частини майна у разі виходу з товариства;
•на отримання дивідендів;
•на отримання майна та коштів при ліквідації товариства.
Право співвласників розпорядитися своєю часткою корпоративних прав у спільній частковій власності встановлюється нормами статей 361-363 Цивільного кодексу України. При цьому необхідною умовою є дотримання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності. Таке право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів) надається законом іншим співвласникам.
У зв'язку з цим, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови. Якщо інші співвласники відмовилися від переважного права купівлі чи не реалізують його щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
Якщо ж є кілька співвласників, бажаючих придбати частку у праві спільної часткової власності, її продавець має право вибору покупця. При продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі заінтересований співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. При цьому він зобов'язаний одночасно з подачею позову внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець частки. Слід зазначити, що до вказаних вимог застосовується позовна давність в один рік.
Суттєвим нюансом в переважне право купівлі частки у спільній частковій власності є те, що закон не допускає права його передачі іншому співвласнику.
Що стосується моменту переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором, треба враховувати наступне. Зазначена частка переходить до набувача за договором з моменту його укладення, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. У разі відчуження частки за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, переходить до набувача після здійснення зазначених дій.
Готуючись до операції купівлі-продажу корпоративних прав, слід враховувати кілька важливих аспектів, які повинні бути проаналізовані до остаточного прийняття рішення про її ув'язнення. Перш за все, потрібно врахувати наявність антимонопольних обмежень, передбачених Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно йому, з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
У нашому випадку концентрація — це безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25 або 50 % голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
Тому, в залежності від особливостей конкретної угоди (розміру активів і обсягу реалізації кожної з сторін), може знадобитися дозвіл органів АМКУ. Вони надають суб'єктам господарювання, за їх заявою попередні висновки про концентрацію.
Можливо, при завчасному аналізі ситуації сторонам вдасться обмежитися отриманням попереднього ув'язнення у вигляді листа — роз'яснення рекомендаційного про те, що дозвіл по даній угоді не потрібно.
За порушення антимонопольного законодавства передбачена відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого може досягати 10 % від річного доходу підприємства.
Тому бажано завчасно розробити корпоративну схему угоди таким чином, щоб уникнути антимонопольних порушень.
Особливого підходу вимагає і сам процес переоформлення корпоративних прав, особливо якщо це акції. Тут потрібно враховувати особливий порядок їх обліку, зберігання та обігу.
Крім того, продаж акцій здійснюється через ліцензованого суб'єкта професійної діяльності на ринку цінних паперів (торговця цінними паперами).
Процес оформлення купівлі-продажу потребує конкретних підготовчих заходів. В першу чергу, потрібно визначитися з вартістю корпоративних прав, що є предметом угоди. Їх ціна є договірною, однак вона може змінюватися залежно від виду корпоративних прав та очікувань покупця.
У зв'язку з цим, на першому етапі угоди фахівці рекомендують покупцеві зайнятися збором інформації про підприємстві, вивчити наявні документи і історію його діяльності. Зараз інформацію про виставлений бізнесі можна почерпнути з різних джерел.
Варто також звернути увагу на моменти, які можуть зіграти вирішальну роль у долі угоди і значно вплинути на її ціну, а саме:
•історію створення підприємства;
•наявність дозвільних документів на основні види діяльності, які воно веде (ліцензії, патенти тощо);
•наявність правовстановлюючих документів на нерухомість (в тому числі земельні ділянки), що знаходиться на балансі підприємства;
•співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості;
•наявність обтяжень щодо майна компанії;
•договірні ризики (невиконані контракти; визнані в судовому порядку, але несплачені штрафні санкції тощо).
Для складання кваліфікованого висновку про реальний фінансовий стан підприємства, корпоративні права якого купуються, бажано залучити аудитора (аудиторську фірму).
Іншим важливим чинником, здатним вплинути на вартість придбаних корпоративних прав, що є ділова репутація компанії серед партнерів.
Наступний обов'язковий етап підготовки до операції — прийняття уповноваженим органом компанії рішення про продаж корпоративних прав. Який саме орган уповноважений приймати дане рішення, буде залежати від організаційно-правової форми підприємства. Відповідне рішення про продаж обов'язково повинно бути оформлено документально.
Договір купівлі-продажу корпоративних прав полягає в простій письмовій формі. При цьому вітчизняне законодавство не вимагає його обов'язкового нотаріального посвідчення, за винятком таких випадків:
•якщо на його нотаріальному посвідченні наполягає одна із сторін;
•якщо хоча б однією з сторін договору виступає фізична особа.
Це пов'язано з тим, що при процедурі реєстрації змін у статуті, що є в подібних ситуаціях обов'язковою, потрібно буде пред'явити в орган державної реєстрації нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу. Нотаріус же засвідчить її з участю фізичної особи лише у тому разі, якщо нотаріально посвідчений сам зазначений договір.
Продаж корпоративних прав — досить специфічна угода, тому складання тексту договору передбачає особливий підхід. Сюди потрібно включити всі істотні (необхідні для даного виду правочину) умови.
Рекомендується максимально чітко сформулювати умови, що стосуються:
•моменту переходу права власності;
•порядку оплати;
•строків здійснення всіх необхідних юридичних дій (проведення зборів уповноважених учасників, реєстрації змін в установчі документи тощо);
Не слід випускати з уваги заходи, що забезпечують виконання умов договору купівлі-продажу корпоративних прав. Не зайвим буде передбачити сплату неустойки (штрафу) за невиконання того чи іншого дії, залучення поручителів, внесення завдатку та інші, передбачені законодавством забезпечувальні заходи. Варто ретельно перевірити повноваження осіб, які підписуватимуть договір купівлі-продажу, а також:
•врахувати передбачене законом право засновників підприємства на переважне придбання частки. Щоб попередити можливі конфлікти на майбутнє, покупцеві корпоративних прав рекомендується отримати від кожного з учасників письмову відмову від переважного права придбання частки, що продаються іншими учасниками;
•якщо продавець корпоративних прав — фізична особа, покупцеві потрібно отримати письмову згоду на укладення договору купівлі-продажу від чоловіка (дружини) продавця, щоб уникнути ризику визнання угоди недійсною у контексті частини 2 ст. 65 Сімейного кодексу України;
•у зазначених вище випадках отримати дозвіл Антимонопольного комітету;
•власник частки у товаристві з обмеженою відповідальністю вправі відчужувати її, тільки якщо він повністю вніс свій внесок у статутний капітал.
Давай допоможу тобі витратити гроші :)